EN
Чому виникає храпіння під час закладеності носа: анатомія та механізми цього явища
Назальні клапани та опір потоку повітря у верхніх дихальних шляхах
Коли назальні проходи закладаються, це призводить до набряку назальних тканин, зокрема в області назальних клапанів (структури верхніх дихальних шляхів). У цей період тканини назальних клапанів колабують, а опір у дихальних шляхах значно зростає. Внаслідок цього колапсу опір потоку повітря у верхніх дихальних шляхах збільшується на 300 % (Young et al., 1997). Це призводить до турбулентного руху повітря, що викликає вібрацію надгортанникових тканин м’якого піднебіння та оточуючих його тканин, що й спричиняє храпіння. Недавні дослідження довели, що закладеність носа є закономірною причиною колапсу назальних клапанів: більшість (68 %) учасників дослідження з закладеністю носа та храпінням демонстрували колапс назальних клапанів. Це свідчить про те, що колапс назальних клапанів є ключовим фактором порушення функції тканин м’якого піднебіння.
Розрізнення між структурною та тимчасовою обструкцією: наслідки для храпу
Тимчасові обструкції, такі як алергії, риніт або назальні подразники, добре реагують на використання назальних стріпів. Дослідження показали, що ці пристрої здатні збільшувати назальний потік повітря більш ніж на 31 % у легких випадках («Журнал сну та медичного сну», 2021 р.). Однак структурні обструкції, такі як викривлення перегородки носа, гіпертрофія носових раковин і назальні поліпи, погано реагують на аналогічне розширення носових ходів — до 74 % у разі використання назальних стріпів. Ці несиметричні інтервенційні пристрої — назальні розширювачі та назальні стріпи — одночасно впливають на назальний потік повітря. Різні класифікації назальної обструкції визначають межі застосування клінічних пристроїв для полегшення назальної обструкції та необхідність використання клінічних діагностичних пристроїв для забезпечення такого самого рівня полегшення обструкції.
Чи допомагають пристрої проти храпу при храпі, пов’язаному з назальною закладеністю?
Чи працюють зовнішні назальні стріпи?
Зовнішні назальні смужки кріпляться до зовнішньої поверхні носа, щоб розтягнути назальний клапан і зменшити опір на стороні вдиху, забезпечуючи таким чином легший потік повітря. У разі застійного храпу зниження опору назального дихання може сягати 30 %. Проте доведено, що зовнішні назальні смужки найефективніші при короткотривалій назальній закладеності, спричиненій зворотними й помірними запальними процесами. У цьому дослідженні 42 % учасників повідомили про зменшення храпу, тоді як інші 58 % учасників дослідження відзначили незначне або взагалі відсутнє поліпшення стану храпу; більшість учасників заявили, що їхня закладеність пов’язана з тяжкою структурною патологією. Хоча зовнішні назальні смужки є неінвазивним і малоризикованим засобом, вони неефективні при храпі, пов’язаному з глоткою або язиком, а також при глибших джерелах закладеності, що лежать за межами назального клапана.
Чи працюють внутрішні назальні розширювачі?
Внутрішні назальні розширювачі розміщують бічні стінки носових ходів у відкритому положенні за допомогою гнучкої опорної конструкції. Ця опорна конструкція забезпечує збереження відкритого стану внутрішніх стінок носових ходів, запобігаючи їхньому звуженню, а також зменшує турбулентність повітряного потоку й вібрацію тканин. Хоча клінічні дослідження показали, що внутрішні назальні розширювачі можуть зменшити храпіння, пов’язане з закладеністю носа (разом із зволоженням повітря вдома), аж на 50 %, також повідомлялося, що 1 із 5 осіб (20 %) тих, хто намагався використовувати назальні розширювачі як засіб проти храпіння, припинили їх використання, переважно через дискомфорт і непідходящу посадку.
Розкриття: чому пристрої проти храпіння є неефективними
Звуження язика, ослаблення стінок глотки та ларингеальні вібрації призводять до храпу, що виникає поза носовою порожниною. Протихрапні пристрої, як правило, є неефективними, коли храп спричинений цими явищами. Навіть у разі носового (а не позаносового) храпу ступінь носової обструкції впливає на ефективність таких пристроїв. Клінічні дані свідчать, що при легкій носовій обструкції протихрапні пристрої забезпечують приблизно 60 % покращення стану, тоді як при важкій обструкції вони не дають значного результату. Найважливіше: посилення храпу, зокрема на тлі спостережуваних пауз у диханні під час сну, сонливості вдень та епізодів задиху може свідчити про обструктивне апное під час сну. Апное під час сну, яке не було діагностовано спеціалістом, не слід лікувати за допомогою таких пристроїв; замість цього необхідно пройти офіційне дослідження сну та, за потреби, спеціалізовану терапію порушень сну, яка може включати терапію постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (CPAP) або оральні апарати.
Найефективніший метод: поєднання пристроїв проти храпу та засобів для зняття закладеності носа
Поєднання сольового розчину, місцевих деконгестантів та зволожувачів повітря
Алергічний риніт призводить до накопичення слизу та забруднень, що викликає втрату мукоциліарного шару в носі. Ізотонічний розчин хлориду натрію сприяє відновленню мукоциліарного шару. Короткотривале застосування деконгестанта, наприклад оксиметазоліну, забезпечує цільове зменшення набряку. Однак такі засоби можуть спричинити більш серйозний побічний ефект — медикаментозний риніт, тому їх слід застосовувати не більше 3 днів. Хоча дихальні шляхи, як правило, поступово обмежуються через накопичення в’язких секретів, багато зволожувачів дозволяють підтримувати вологість повітря в кімнаті в межах 40–60 %, що запобігає пересиханню дихальних шляхів. Ці засоби можна використовувати синергічно для зняття заложеності та зменшення набряку, тоді як ізотонічний розчин хлориду натрію застосовується для підтримання здоров’я слизової оболонки, а не для викликання вторинного подразнення. Дослідження показали, що поєднання цих підтримуючих засобів із назальними пристроями, наприклад назальним розширювачем та щоденними промиваннями носа ізотонічним розчином хлориду натрію, забезпечує на 37 % більше зменшення храпу порівняно з використанням лише пристрою, коли заложеність носа є помірною. Недостатня терапія пристроями впливає на механіку та запалення слизової оболонки носа. Ці засоби не ускладнюють прохідність повітря.
Коли настав час знайти лікаря: ознаки станів, які не піддаються впливу протихропавих пристроїв
Назальні поліпи, хронічний риносинусит, викривлена перегородка — безрецептурні засоби не допоможуть
Якщо ви храпете й уже неодноразово використовували назальні смужки або назальні розширювачі разом із відчуттям тиску на обличчі, хронічним назальним виділенням, постназальним стіканням або синдромом обструктивного апное під час сну, це може свідчити про наявність певної патології. Постназальне стікання та запалення, що призводять до обструкції назального дихального шляху, означають наявність стійкої або рецидивуючої обструкції дихальних шляхів, яку неможливо усунути за допомогою безрецептурних пристроїв. У таких випадках потрібна об’єктивна діагностика. Іншими можливими проблемами є хронічний синусит, постназальне стікання або назальні поліпи. Ці захворювання також супроводжуються обструкцією носових ходів. На жаль, не всі лікарі розуміють різницю між ними. Лікар-отоларинголог зможе встановити точний діагноз, щоб лікування було спрямоване не лише на усунення симптомів.
Вопросы
Яку роль відіграє назальна закладеність у виникненні храпу.
Закладеність носа призводить до набряку носових тканин. Ця стінка є важливим бар'єром навколо носової порожнини, який спадає й збільшує опір дихальних шляхів, що, у свою чергу, підвищує турбулентність повітряного потоку й викликає вібрацію тканин. Опір також спричиняє та посилює турбулентність навколо носового клапана через стінку тканини, що викликає й посилює вібрації. Це призводить до зростання турбулентності навколо носового клапана, що й викликає храпіння.
Чи можна використовувати пристрої проти храпіння для лікування храпіння, пов’язаного із закладеністю носа?
Деякі безрецептурні пристрої, наприклад носові смужки та носові розширювачі, можуть допомогти при храпінні, пов’язаному із закладеністю носа, — це не є шкідливим. Однак ці пристрої не допоможуть у разі наявності будь-яких структурних перешкод.
Які ще є варіанти лікування храпіння, пов’язаного із закладеністю носа?
Так, існують й інші варіанти, що допомагають зменшити храп, пов’язаний із закладеністю носа, наприклад протихрапні пристрої та засоби від закладеності носа — такі як деконгестантні краплі й солеві назальні спреї, а також підтримання оптимальної вологи в приміщенні. Правильний рівень вологи в приміщенні сприяє зменшенню храпу, пов’язаного з закладеністю носа.
Коли необхідно звернутися за медичною допомогою через храп?
Постійний храп, який не зникає після використання протихрапних пристроїв, вимагає огляду лікаря, якщо спостерігаються тиск у обличчі або хронічне виділення слизу з носа, а також якщо помічаються паузи у диханні. Ці ознаки свідчать про наявність медичного стану, що викликає храп, наприклад, викривлення носової перегородки або назальні поліпи.